Середа, 27 травня 2020
• COVID-19 забрав життя голови Кременецької районної ради Володимира Стефанського • Дві країни назвали ефективний препарат для боротьби з COVID-19 • Яким в Україні буде червень? • В підозрюваної у вбивстві студента з Конго психічне захворювання? • Нові послаблення з 1 червня: залізниця, автошколи, басейни • Де у Тернополі можна придбати маски, антисептики та лікарські засоби. Перелік аптек • На Тернопіллі 799 людей одужали від коронавірусу • В Україні створено 1029 ОТГ із 1300 запланованих, — прем’єр Шмигаль • “Зеленський і далі гадить”, — Соскін розкритикував владу • Наступного тижня всю Україну накриють дощі та грози • На Тернопільщині за добу 6 нових випадків зараження коронавірусом • “Рік Зеленського – рік реваншу”: від Майдану до будинку президента • Наталія Діденко знає, якою буде погода в останні дні травня • Тернополянин «під градусом» повідомив про замінування банку • 25 травня у Тернополі відновить роботу громадський транспорт • Із 1 червня в Тернополі дошкільнята зможуть відвідувати дитячі садки • Тетяна бореться за життя, бо вдома її чекає донечка • Шпинатна суперсила • Подружжя Попиків із Козівського району вирощує банани, лимони, мандарини, гранати і навіть ананаси! • До «Дальнього пляжу» — пішохідною доріжкою
«Все буде добре!» — кажу собі, хоч у мене — коронавірус»

Автор: Опубліковано: 30 Березня о 12:51 81597


Розповідь жінки з Монастириськ, яка разом із трьома дітьми нині бореться з важкою недугою.


Ольга Тутова.

Минулий тиждень для Ольги Тутової із міста Монастириська був дуже важким — у середу поховала батька, який помер від коронавірусу, того ж дня відійшла у засвіти 97-річна бабуся її чоловіка. Похорон за похороном. А в п’ятницю жінку та двох її дітей раптово підкосила хвороба. Ольга сподівалася, що можливо вбережуться від недуги, бо в останні тижні не мали прямого контакту з батьком, але… Подружжя Тутових мешкає із трьома дітьми в райцентрі. Тато Ольги жив у селі Ковалівка, що за кілька кілометрів. Подружжя самотужки хоронило покійного. Про це «НОВА…» вже писала.
Нині Ольга з дітьми — 13-річною донькою і 14-річним сином — в інфекційному відділенні Тернопільської міської дитячої лікарні. 28 березня у них підтвердили діагноз СОVID-19. Вдома залишився чоловік із 4-річною донечкою, у якої теж виявили коронавірус, але в легкій формі.

Донька і син пані Ольги.

Тернополяни приносять під бокс гостинці
— Лікарі і медсестри біля хворих — цілодобово, буквально бігають, щоб все встигнути, — каже Ольга. — Ми з дітьми — в окремому боксі. У нас не важка форма коронавірусу. Синові призначили антибіотики. Щоранку приходить лікар і ретельно оглядає нас, дає рекомендації. А далі спілкуємось через скло, а також до нас телефонують і запитують про самопочуття. Завідувач інфекційного відділення Ольга Дивоняк тримає все під контролем. У палаті є спеціальне обладнання для визначення ритму серцебиття, роботи легенів, нас навчили фіксувати показники. У палатах — ремонт, нові ліжка, тумбочки, є тепла вода. До глибини душі вразило, що небайдужі тернополяни подали нам руку допомоги у такий важкий для всіх час — приносять продукти і залишають під боксом. Одна дівчина приготувала нам навіть смажену картоплю і квашені огірки. Хотіла принести вареники, але ми переконали, що нам вистачає лікарняної їжі. Це настільки зворушливо!
Добре, що ми вчасно звернулися до лікарів. Припускали, що недуга може зачепити нас, бо знали діагноз батька. На жаль, вірус забрав його… Але якби не випадок із батьком, ми б не забили на сполох через наші симптоми. Поховавши мого тата, а згодом ще й бабусю, ми були виснажені, сплакані, не їли три дні, не спали. Прийшли з чоловіком додому після похорону, а діти кажуть: «Ми гарячі». Це був черговий удар. Діти не виходили на вулицю, не перемерзли, тому температура свідчила про одне… Це був перший симптом інфекції. Діти не кашляли, у них не було нежитю. Я зателефонувала до сімейного лікаря. У свою чергу лікар повідомила тернопільським медикам. Невдовзі до мене зателефонувала завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської дитячої лікарні і наполягла на госпіталізації задля нашої безпеки. До обласного центру нас доправила бригада швидкої допомоги. У молодшої донечки теж виявили коронавірус, а в чоловіка — ні, наразі їм дозволи залишитися вдома, але під наглядом медиків.

Треба вірити, що Бог і лікарі нам допоможуть!
— У нас зі старшими дітьми не важка форма СОVID-19. Загальний стан такий, як під час грипу — кидає в жар, загальна слабкість, хочеться пити, — продовжує жінка. — У дітей була найвища температура 38,4°С, у мене — 37,3°С, але за два дні вдалося знизити. Я приємно вражена, наскільки медики фахово все роблять. Написала я лікарці на вайбер про розлад шлунку — відразу принесла ліки. Випила розчин — стало легше. Мого батька в Тернопільській лікарні швидкої допомоги теж рятувала компетентний медик Мар’яна Чихарівська, але, на жаль, він запізно поступив до лікарні… У ситуації з пандемією коронавірусу робота лікарів — неоціненна! Вони ризикують своїм життям задля людей. Увесь світ нині переживає шок через коронавірус. Заразитися може будь-хто і будь-де. Що я би порадила краянам? Як тільки з’являються перші симптоми, не легковажити — повідомляти лікарям. Не потрібно панікувати, бо стрес лише послаблює імунітет. Варто дотримуватися правил карантину, без потреби не виходити з оселі. Сприймати світ позитивно, не дивитися увесь день новини. Навіть якщо у когось виявлять коронавірус, то це ще не вирок. Не треба боятися! Маємо підтримувати одні одних. Моя сусідка в Монастириськах — сімейний лікар — теж заразилася коронавірусом. Але вона настільки оптимістка! Після похорону батька у телефонній розмові я вилила їй душу, сказала, що життя зупинилося, а вона як трусанула мене (усміхається, — авт.). Перше, що порадила, — винести сміття. Взялася я прибирати і винесла три відра непотребу. Відволікла себе! Головне — це внутрішній стан. Переживши шок через смерть батька, я з’їдала себе, ходила ледь жива… Думала, можливо, щось можна було змінити, якось запобігти страшному, але сусідка-медик привела мене до тями. Хоч вона лежить нині хвора, а у неї телефон не змовкає. Відповідає кожному! У когось дере в горі, у когось пітніють долоні, у когось розболілася голова — перепитують, чи це раптом не симптоми коронавірусу. Люди налякані, панікують, їм потрібна моральна підтримка. «Все буде добре!» — кажу собі, хоч у мене — коронавірус. Не можна себе відразу хоронити. Треба вірити, що Бог і лікарі нам допоможуть!


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , , , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

22 травня внаслідок ускладнень від COVID-19 помер голова Кременецької районної ради Володимир Стефанський...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:28


Велика Британія та Ізраїль проводять клінічні випробування препарату "Ремдесивір" для лікування пацієнтів COVID-19...


Рубрика: Опубліковано: о 14:39


Укргідрометцентр звів статистичну інформацію про перший місяць літа і зробив прогноз на червень’2020...


Опубліковано: о 21:21


Тернопільський апеляційний суд вирішив залишити за ґратами підозрювану у вбивстві 24-річного студента ТНЕУ Ерітьє Люсамбу Каємбе з Демократичної Республіки Конго...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 21:16


Віктор Ляшко закликав зацікавлених осіб підготуватися до можливого пом’якшення карантинних заходів...


Опубліковано: о 16:26



Теми дня
27 Травня
26 Травня
25 Травня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео