Середа, 08 липня 2020
• До Тернополя знову завітав великий футбол • Африканець Шон Ван Вейк: «У Тернополі можна безпечно прогулятись уночі, а в ПАР страшно навіть вдень» • «Вбивство Ващенка для Закутнього було тренуванням для нових замовлень…» • Коронавірус забрав життя талановитих лікарів Івана та Олега Гайдів з Бучаччини • На Тернопілля сунуть грози • Через спалах коронавірусу дитячий садочок №6 у Тернополі тимчасово призупиняє діяльність • З 6 липня аераційний фонтан на Тернопільському ставі працюватиме цілодобово • Сила грошей. Мама ексдепутата продала приміщення у центрі Тернополя майже за мільйон доларів, а син просить в людей пожертв • Перша онлайн вистава у Тернополі! “Рятуйте, мене женять!” (відео) • «Заплітати довге волосся дуже важко для рук. Але це єдиний мінус» • На пікнік! Курячий шашлик у маринаді з йогурту • На Тернопільщині живе 2113 переселенців з Криму і Донбасу • Ті, заради кого Мартен Фуркад завершив свою блискучу кар’єру • Катя Бужинська вперше показала личка своїх двійнят • «Боротьба за справедливість триває…» Суд оголосив вирок фігурантам справи щодо вбивства Віталія Ващенка • В обласному центрі запроваджують шкільний громадський бюджет • Тернопільська «Нива» вийде з відпустки 15 липня • Сергій Надал привітав військовослужбовців 44-ої окремої артилерійської бригади • Сьогодні суд оголосить вирок по справі щодо вбивства Віталія Ващенка • «Казав – повернуся за рік, а повернувся у труні…» На війні загинув сержант із Тернополя Іван Дедюх
Нью-Йорк з неіснуючої висоти

Автор: Опубліковано: 11 Вересня о 16:00 17


18 років тому, 11 вересня 2001-го, ісламський тероризм завдав несподіваного і символічного удару в самісіньке серце оплоту світової демократії – два захоплених екстремістами авіалайнери врізалися в дві будівлі World Trade Centre, забравши життя близько 3 тисяч людей.


…Квітень 1990 року. Нью-Йорк. Сонце хилиться за обрій, і Уолл-стріт поступово поринає у сутінки. Мій супутник позирає на годинник і нагадує, що попереду — екскурсія на оглядовий майданчик на бозна-якому поверсі World Trade Centre, звідки увесь Нью-Йорк видно, як на долоні.

Разом з нами у місткому ліфті безшумно рухається вгору гурт похмурих на вигляд арабів. Сподіваюся, вони не члени «Аль-Каїди». І не планують саме зараз влаштувати джихад з вибухівкою і пожежею. Вони це зроблять дещо пізніше. Без вибухівки і стрілянини. Дощенту зруйнують обидві вежі Центру страхітливими самовбивчими ударами авіалайнерів. Америка тоді здригнеться. Але станеться це аж через 11 з половиною років.
Оскільки ж поки що доля щасливо розвела мене у часі з екстремістами, намагаюся сповна цей час використати. Хоча б на споглядання вражаючої картини, яка постає перед очима, коли ліфт, нарешті, доставляє нас нагору. Панорама мегаполісу із запаморочливої висоти в першу мить просто забиває подих, і той факт, що ти перебуваєш над ним, аж ніяк не заважає відчувати себе малесенькою мурашкою. Через якусь хвилю напівшоковий стан минає, і око починає розрізняти деталі. Товстезне скло відокремлює відвідувачів від контакту зі стратосферою і робить даремними спроби потенційних самогубців, любителів вільного падіння. У цьому місті їх, як доводилося чути, не бракує. І обирають вони для своїх смертельних трюків здебільшого висотні будівлі або мости, яких тут теж не бракує.

Взагалі ж інформації про це місто в моїй голові за роки накопичилося стільки, що багато елементів нью-йоркського пейзажу здаються давно знайомими, а розбурхана уява послужливо доповнює їх літературними й кінематографічними асоціаціями.
Он неподалік здіймається в небо Empire State Building. Тривалий час він тішився славою найвищої споруди міста, але потім змушений був поступитися. З «Емпайром» пов’язана драматична історія. В 1943 році з ним не зміг розминутися літак, і відтоді ця подія зафіксувалася в екскурсійних довідниках.
Від «Емпайра» мій погляд переходить на об’єкти менш імпозантні, проте зовсім не безвідомі. Он вулички і будівлі «Маленької Італії». Десь їхніми дахами назустріч своїй долі могутнього Хрещеного батька прокрадався слідом за гангстером Фануччі молодий Віто Корлеоне. А он темніє величезний масив «Сентрал парку». Можливо, саме зараз там робить свій вечірній променад, сховавшись за темними окулярами, колишня перша леді Америки Жаклін Кеннеді. Он мерехтить вогнями Бродвей. Хто там збирає сьогодні публіку? Барбра Стрейзанд? Мадонна? Аль Пачіно?

Дійшовши до кінця скляної стіни, повертаю ліворуч і перше, що бачу — статую Свободи із піднятим у руці факелом. Яскраво освітлена, вона помітно вирізняється на темному тлі нью-йоркської бухти та острова Елліс. Саме сюди прибували каравани суден з усього світу з вигнанцями з рідних країн, злидарями, яких доля змусила залишити рідну домівку і вирушити в ризиковану дорогу, різноманітними пройдисвітами, які рятувалися від зашморгу чи сокири ката, і просто шукачами пригод. Зібравшись тут, на новій землі, вони побудували це гігантське місто, яке розкинулося перед моїми очима до самого горизонту. Шум його не долинає до висот World Trade Centre, але я майже фізично відчуваю, як гарячково пульсує життя там, унизу, на незліченних street та avenue, у тисячах клубів, концертхолів, барів. І все це разом із морем рекламних вогнів, мегаватами світла, що струменіє з вікон страхітливо-величних хмарочосів і відбивається у темній воді Гудзону, утворює суцільне жовтогаряче шаленство, яке водночас і вабить, і відлякує, змушуючи відчувати себе тут безнадійним чужинцем.
Стрепенувшись від заціпеніння, я глянув угору. Темне склепіння нью-йоркського неба було всіяне міріадами зірок і сузір’їв, і серед них я відразу впізнав ківш Великої Ведмедиці, який ще колись, у дитинстві на косовиці показав мені мій дід. Виглядав він точнісінько так само, як і вдома. Я відчув якесь полегшення на душі.
…11 вересня 2016 року. На місці, яке я описую, нині здійнялася вгору на 541 метр Вежа Свободи – центральна будівля в новому комплексі Центру міжнародної торгівлі – як нагадування терористам, що головної своєї мети вони не досягли. «Вони думали, що демократія – це наша слабкість. Але вони помилилися – це наша сила», — сказав один американський політик. Велична будівля Freedom Tower на місці трагедії 15-річної давнини – переконливе свідчення цього.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Перший за майже 20 років матч елітного дивізіону в Тернополі: «довгий» газон, юнацька «Ворскла» і фантастичний промах Бугаєнка
...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 14:48


«Ти — африканець?! А чому білий?» — таке запитання найчастіше чує Шон Ван Вейк під час знайомства в Україні...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 13:09


3 липня Тернопільський міськрайонний суд виніс вирок фігурантам замовного вбивства громадського активіста, депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка....


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 12:04


«Брати не зустрічалися в час карантину, але обидва занедужали…»
...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 11:20


Про це повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій та Укргідрометцентр ...


Опубліковано: о 18:19



Теми дня
8 Липня
6 Липня
5 Липня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео