Понеділок, 20 травня 2024
• Олега Вийванка переобрали головою Тернопільського міськрайонного суду • “Працювала з нами 40 років”. Відійшла у засвіти секретарка Тернопільського міськрайонного суду • Інеса Сакалюк з Борщівщини творить чорні вишиванки на знак жалоби за чоловіком • “Життя обірвалось, мов тоненька ниточка”. Раптово померла студентка тернопільського вишу • Подружжя з Кременеччини взяло на виховання двоє дітей • «Контінентал» завершив посів ярих культур та посадку картоплі • Що робити, якщо посвідчення УБД втрачене чи пошкоджене? • Як покарали суддю з Чорткова, який закрив справу щодо смертельної ДТП? • У Чортківській лікарні провели складну операцію на черепі в важкопораненого захисника • Вісім аварій, троє загиблих… За вихідні на Тернопільщині трапились смертельні ДТП • Найдорожчий лот – тубус із зображенням Чорткова. На Тернопільщині провели благодійний аукціон • Тернополянин був свідком аварії і потрапив під колеса іншого автомобіля • Єпископ і капелан о. Володимир Фірман отримав нагороду за волонтерство • «Привіт, позич гроші». Жінка з Тернопільщини втратила понад 12 000 гривень • Антонові назавжди 25 років, Віктору – 35. На Тернопільщині зустріли двох загиблих Героїв • На Тернопільщині розпочалась найбільша в Україні теренова гра «Гурби-Антонівці» • Переселенці відвідали музей та легендарний хутір на Тернопільщині • У Тернополі «вар’яти» презентують нову гумористичну програму • Господарство на Тернопільщині не використовує штучних добрив та хімікатів • Величезний великодній кошик встановили у Заліщиках
Зварювальник став… бойовим медиком

Автор: Опубліковано: 25 Квітня о 10:49 292


Тернополянин Олександр Єрмаков несе службу на Донеччині .


Вечоріє, хлинув проливний дощ, із «нульовки» доносяться вибухи. Наша журналістка з волонтерами добралися до помешкання в одному з прифронтових сіл Донеччини, в якому базуються захисники з Тернопільщини. У затишній хатині, що є рідкістю для воєнних реалій, застаємо двох військових, їхні побратими — на завданні.
Тернополянин Олександр Єрмаков сидить за ноутбуком. На фронті він — військовий медик, а в мирному житті працював зварювальником. Радіє зустрічі з волонтерами-земляками, ділиться думками про війну. А думки — різні… Торік у липні в Часовому Ярі загинув його брат-військовослужбовець Олексій Єрмаков. Родина важко пережила втрату… Дружина Олександра Світлана з донькою Евеліною на початку масштабного вторгнення росії виїхали за кордон. Син Вадим чекає батька вдома і вболіває за нього. «Сьогодні день народження в доньки», — ділиться приємним військовий.

Олександр із донькою.

«Раніше не розумівся в таблетках…»

Позивний Олександра — «Док». Уже більше року він надає медичну допомогу побратимам свого підрозділу 45-ої окремої артилерійської бригади.
— Багато хто дивується, як я, зварювальник із багаторічним стажем, «перекваліфікувався» на фронті на медика, — усміхається. — Але це, як виявляється, реально. Люблю вчитися, вичитувати щось нове, тому справляюся. Медикам у піхоті складніше, бо там багато поранених, потрібно миттєво приймати рішення, не зволікаючи. В артилеристів здебільшого побутові травми: хтось травмував коліно чи потягнув спину, бувало, снаряд падав на ногу. Доводиться знеболювати, накладати шину при переломі, евакуйовувати в найближчий шпиталь. Якось росіяни обстріляли позиції нашого підрозділу. Декілька побратимів зазнали поранень, один, на жаль, загинув… За рік це єдина втрата в підрозділі. Дай Боже, щоб всі вижили.
Моє завдання — надати першу допомогу, підлікувати при застуді, підібрати знеболювальний препарат. За час служби я двічі проходив навчання для медиків. Отримав багато цінної інформації від досвідчених інструкторів. Далі — самоосвіта. Шукаю необхідне в інтернеті. Ретельно вивчаю призначення ліків, щоб допомогти, а не нашкодити. Раніше я не вникав у медицину, не розумівся в таблетках (усміхається, — авт.), бо не було потреби. На фронті освоїв ази домедичної допомоги, навчився робити уколи, тощо. Знаю, як діяти у складних ситуаціях, але сподіваюся, що не знадобиться, що всі побратими будуть живі-здорові. Лікарі рятують на війні. У мирному житті цей досвід теж пригодиться.

«Путін — це диявол на землі»

Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, Олександр лежав після операції. Два місяці йому не можна було нічого важкого підіймати. Дружину з донькою відправив до Польщі. Трохи відновив здоров’я і, нікому не розповідаючи з рідних, пішов добровольцем до військкомату.
— З перших днів розумів, що треба захищати рідну землю, але мусив трохи відійти від операції, — розповідає військовослужбовець. — Новини про Бучу, Ірпінь, Гостомель розривали серце… Почав збиратися. У 90-их роках я ніс строкову службу, тож мав невеликий досвід. Тривалий час був зварювальником у тернопільській фірмі «Сахара» із надання послуг опалення. В 2012-ому подався за кордон, працював у Польщі, Естонії, Німеччині. Майже всю Європу об’їздив, побачив, як живуть в інших країнах. І коли вже нарешті вирішив залишитися жити і працювати в Україні, біля своєї сім’ї, раптом почалася масштабна війна… І знову розлука з рідними.
У військкоматі запитали про мій вік, направили на медогляд. Сказали зачекати вдома. Через кілька днів викликали, пройшов підготовку і ось вже більше року я в лавах ЗСУ.
На цій війні я для того, щоб захистити свою країну, свій дім, своїх рідних. Не хочу, щоб московські варвари топтали нашу землю і вбивали українців. Мешканці міст і сіл, де тривають бойові дії, змушені були покинути свої домівки, все, що надбали за життя, рятувались… А таке могло бути і на Заході України, якби всі ми масово не вийшли проти окупантів.
Росія — агресор. Росіяни до кінця не усвідомлюють, що чинять на українській землі. Але все розуміє путін і його оточення. Злочинний план кремля… Зовнішніми конфліктами путін рятує себе. Через брехливу пропаганду він переконав росіян, що нібито НАТО хоче напасти на росію. Путін — диявол на землі. Важка ця війна, але вона змінить український народ і увесь світ. Якщо хтось ще толерував росії, мав певні сумніви, то нині все добре проявилось. З історії знаємо, як росіяни знущалися з нашого народу, як знищували українську мову. Все повторюється… Ми знову вповні відчули, хто такі москалі… Бачимо, що Україна для росії — ніщо. Росіяни — загарбники, їхня ціль — володіти і пригнічувати інші народи.

«Перемога України залежить від озброєння»

Олександр із гордістю розповідає про побратимів. Їхній підрозділ торік тримав оборону на запорізькому та херсонському напрямках, а нині виконує завдання на Донеччині.
— За рік наші артилеристи здобули чималий досвід. Починали стріляти із гармат радянського зразка, згодом освоїли закордонні гаубиці. Хлопці вже із заплющеними очима гатять із «трьох сокир», — каже «Док». — Із ними я несу службу від літа минулого року. Побратими цілодобово біля гармат. Ціль-ціль-ціль… Виснажені, але незламні. Приїжджають на базу помитися, попрати одяг, відпочити. Прихисток у селі підшукав нам місцевий староста. Приємно, що тутешнє населення також дбає про ЗСУ.
На війні додає сил думка про те, що тебе чекають рідні. Мої дружина і донька зараз у Канаді — в безпеці, тому мені легше психологічно. Нині у доньки день народження. Зателефонував, привітав. Радісно на душі!
Звісно, дуже хочеться до рідних, але війна триває… Перемога України залежить від озброєння. Росіяни вже видихнулись, вони не очікували на такий супротив українців. Планували за три дні захопити Київ, але не так сталося… Українці дали відсіч. Для мене важливо те, що я роблю, інакше, не був би тут. Відстоюємо свою гідність і свободу. Наші дідусі теж воювали проти московії, знаємо про їхню звитягу з книг, із розповідей. Але нашим предкам було непросто, бо покладалися лише самі на себе. Нині ж на нашому боці — цивілізований світ. Торік ми з острахом читали попередження про вторгнення росії. А мій друг сказав, що хоча це і трагедія для нашого народу, але водночас — шанс назавжди покінчити з росією. Вірю, що так і буде!


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

17 травня 2024-го року на зборах суддів Тернопільського міськрайонного суду обрано голову суду - Вийванка Олега Михайловича, який дотепер вже обіймав цю посаду...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00


Сьогодні, 17 травня, на 60 році життя передчасно пішла у засвіти старша секретарка Тернопільського міськрайонного суду Ольга Козачок....


Рубрика: , Опубліковано: о 11:34


Родина Інеси Сакалюк з Тернопільщини зберігає як реліквію чорні борщівські вишиванки своїх предків...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:51


Раптово обірвалося життя студентки факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Оксани Олійник...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:02


Подружжя Ірина та Віталій Юзюки із Великодедеркальської громади Кременецького району, що на Тернопільщині, взяли на виховання двох діток - 12-річну дівчинку і 14-річного хлопчика...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:00



Теми дня
19 Травня
17 Травня
15 Травня
14 Травня
13 Травня